Аксон це довгий відросток

9

Лекція

Тема: БІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ЗАГАЛЬНИЙ
ПЛАН БУДОВИ, ВЛАСТИВОСТІ ТА РОЗВИТОК
НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Ключові
слова:
опорно-рухова
система, скелет, кістки:довгі, трубчасті,
плоскі, короткі, змішані; типи з’єднання
кісток, шви, суглоб, зв’язки, остеон,
остеоцити, остеобласти, хрящ, хондроцити,
хребець.

Література

1. Кабанов
   А.Н., Чабовська А.П. Анатомія, фізіологія
   і гігієна дітей дошкільного віку. – М.
   Просвіта, 1975

2. Коляденко
   Г.І. Анатомія людини. – К. Либідь 2001

3. Маруненко
   І.М., Неведомська Є.О., Бобрицька В.І.
   Анатомія і вікова фізіологія з основами
   шкільної гігієни. – К. Професіонал,
   2004

План:

1.
Значення і розвиток нервової системи.
Загальна схема будови нервової системи.

2. Нервова тканина:
будова, функції, види нейронів та
нейроглії.

3.
Поняття про нервові закінчення. Синапси:
будова, види, механізми передачі
збудження.

4.
Поняття про рефлекс, рефлекторну дугу,
рефлекторне кільце. Класифікація
рефлексів.

1.Значення
і розвиток нервової системи. Загальна
схема будови нервової системи

Розвиток дитини – це в першу чергу
результат розвитку її нервової системи.
Щоб зрозуміти процеси росту та розвитку
дитини, правильно організувати
навчально-вихований процес в школі,
необхідно знати будову та функції
нервової системи, особливості її
розвитку.

Значення нервової системи :

— регулює та координує діяльність всіх
органів і систем, забезпечуючи
функціонування організму як єдиного
цілого;

— здійснює зв’язок між організмом і
навколишнім середовищем, забезпечуючи
найбільш ефективне пристосування його
до змін навколишнього середовища;

— є матеріальною основою психічної
діяльності людини.

Нервова система виконує функції
сприймання подразнень навколишнього
і внутрішнього середовища, їх аналізу
та організації відповідних пристосувальних
реакцій на ці подразники. Відповідна
реакція здійснюється у формі рефлекторних
змін діяльності окремих структур
організму (фізіологічних функцій) і
змін поведінки всього організму.
Поведінка є вищою формою пристосування
організму до навколишнього середовища.

Структурно нервову систему поділяють
на центральну і периферичну.

Центральну нервову систему(ЦНС)
утворюють головний мозок і спинний.
Вона складається з білої і сірої речовини.
Сіра речовина утворена скупченням тіл
нейронів, а біла — їх відростками.

Периферична нервова системаутворена:

— нервами, які відходять від головного
та спинного мозку (12 пар черепно-мозкові
нерви та 31 пара спинномозкові);

— нервовими вузлами — скупченнями нервових
клітин поза спинним і головним мозком.

Функціонально нервову систему поділяють
на :

— соматичну(анімальну) — забезпечує
чутливість тіла, іннервує скелетні
м’язи, аналізатори;

— вегетативну(автономну) — регулює
діяльність внутрішніх органів і
вегетативних функцій організму (обмін
речовин, дихання, виділення та ін.),
іннервує внутрішні органи, залози,
кровоносні судини. Її поділяють на дві
частини, які діють протилежно: симпатичну
і парасимпатичну.

Як у центральній, так і в периферичних
відділах НС містяться елементи соматичної
і вегетативної її частин, завдяки чому
досягається єдність усієї НС.

Розвиток нервової системи дитини — це
постійний процес, який розпочинається
ще в зародковому періоді і триває
протягом усього дитинства і юнацтва.

Нервова система починає формуватися
на третьому тижні ембріонального
розвитку з дорсальної частини зовнішнього
зародкового листка (ектодерми). Проходить
стадії: нервової пластинки; жолобка з
піднятими краями; замкнутої нервової
трубки, по краям якої формується гліальні
пластинки; з нижнього відділу нервової
трубки утворюється спинний мозок, а з
передньої — головний.

У процесі розвитку з переднього відділу
нервової трубки утворюються три первинні
мозкові пухирі: передній, середній і
задній — трипухирна стадія розвитку
головного мозку. На 5 тижні ембріонального
розвитку чітко видно, що передній і
задній міхурі поділені поперечною
перегородкою ще на дві частини — стадія
п’ятипухирного розвитку. З 1 мозкового
пухиря утворюється кінцевий мозок, з
2-го — проміжний, з 3-го — середній, з 4-го
— задній (міст і мозочок), з 5-го — довгастий
мозок. Всі відділи головного мозку чітко
виражені вже на 6 місяці пренатального
розвитку плоду. У головному мозку є
чотири порожнини, які називаються
шлуночками. Вони утворюються з мозкових
пухирів. У ділянці півкуль великого
мозку формуються два бічні шлуночки, у
проміжному мозку — третій шлуночок, у
середньому мозку проходить Сільвіїв
водопровід, у задньому і довгастому
міститься четвертий шлуночок. Із
гліальних пластинок формуються
спинномозкові та черепні нерви і нервові
вузли.

Нервова тканина складається з нейронів
та нейроглії. Нейрон— нервова клітина
з відростками, структурна і функціональна
одиниця нервової системи.

У нейроні виділяють
тіло і відростки. Є два види відростків
нейронів:

—
аксон
— це довгий відросток нейрона, проводить
нервовий імпульс від тіла нервової
клітини до інших нейронів або робочих
органів. У клітині буває він завжди
один, закінчується розгалуженнями
(нервовими закінченнями) — терміналіями
на іншому нейроні або структурі робочого
органа. Довжина аксона досягає 1м-1,5м.
Один аксон може контактувати з 5 тис.
клітин. Аксон починається від ділянки
нейрона, що має форму конуса — аксонного
горбика. Це найбільш збудлива частина
клітини. Протягом перших 50-100мкм від
тіла клітини аксон не покритий мієліновою
оболонкою — початковий сегмент аксона,
потім ідуть ділянки аксона, покриті
мієліновою оболонкою. Від аксона
відходять окремі відростки — колатералі;

—
дендрити
— короткі відростки нейрона, що сильно
галузяться, проводять нервовий імпульс
до тіла клітин. Мають бокові вирости
(шипики), які збільшують їх поверхню і
є місцями контактів з іншими нейронами.
У нейрона буває один або декілька
дендритів. Довжина дендрита може досягати
300 мкм.

За кількістю
відростків нейрони поділяють на:

—
уніполярні
— з одним відростком — аксоном (нейробласти,
які зустрічаються лише в ембріональному
періоді);

—
біполярні
—
з двома відростками- дендритом і аксоном
(в сітківці ока і спіральному ганглії
внутрішнього вуха);

—
псевдоуніполярні
— від тіла відходить один відросток,
який Т-подібно галузиться на дендрит і
аксон (нейрони спинномозкових вузлів);

—
мультиполярні
— мають багато дендритів і один аксон
(найбільш розповсюджена група нейронів.
Наприклад, нейрони рухових ядер спинного
мозку).

За
функціональним значенням нейрони
поділяють:

—
рецепторні (аферентні, чутливі) —
сприймають подразнення і трансформують
їх у нервові імпульси, передають нервові
імпульси до ЦНС;

—
асоціативні(вставні, проміжні)
передають імпульси від одного нейрона
до іншого;

—
ефекторні (еферентні, рухові)
-передають нервові імпульси від ЦНС до
робочих органів (м’яза, залози).

Аферентні
нейрони належать до псевдоуніполярних,
їх тіла лежать у спинномозкових вузлах.
Відросток, який відходить від тіла,
Т-подібно ділиться на 2 гілки, одна з
яких іде до ЦНС і виконує функцію аксона,
а інша підходить до рецепторів і виконує
функцію дендрита.

Більшість
еферентних і вставних нейронів належать
до мультиполярних. Мультиполярні вставні
нейрони розташовані в задніх рогах
спинного мозку, та в інших відділах ЦНС.
Еферентні нейрони розташовані в основному
в передніх рогах спинного мозку.

Нейроглія
забезпечує функціонування нейронів.
Здійснює опорну, трофічну, секреторну
і захисну функції. Представлена клітинами
різної форми, які супроводжують нейрони.
Відростки клітин нейроглії переплітаються
між собою і утворюють густу сітку, яка
заповнює простір між нейронами та
капілярами. Розмір цих клітин у 3-4 рази
менший, ніж нервових, а кількість у 10
разів більша. Вони складають 40% об’єму
мозку. З віком кількість нейронів
зменшується, а нейрогліальних клітин
-збільшується. У нейроглії виділяють
клітини макроглії (гліоцити) і мікроглії
(гліальні макрофаги). До макроглії
належать : 1)епендимоцити, які утворюють
щільний шар клітин і вистелають
спинномозковий канал і шлуночки головного
мозку. Виконують секреторну функцію —
беруть участь в утворенні спинномозкової
рідини; 2) астроцити- невеликі клітини
зірчастої форми з численними відростками.
Формують опорний апарат центральної
нервової системи; 3) олігодендроцити —
невеликі клітини з короткими дуже
тонкими відростками. Оточують тіла
нейронів та їх відростки, беруть участь
в утворенні нервових волокон, формуючи
їх оболонки. Функції різноманітні —
трофічна, ізоляційна. Клітини мікроглії
— це дрібні клітини, які виконують функції
гліальних макрофагів завдяки своїй
здатності до пересування.

Вікові
зміни нервового волокна. Різні типи
нервових клітин дозрівають в онтогенезі
гетерохронно. В ембріональному періоді
дозрівають великі аферентні і еферентні
нейрони. Дозрівання дрібних клітин
відбувається після народження під
впливом факторів навколишнього
середовища. Окремі частини нейрона
дозрівають теж нерівномірно. Аксон
функціонує в ембріональному періоді
розвитку дитини, а дендрит — після
народження. Шипики на дендритах
з’являються після народження дитини.
Мієлінізація нервових волокон
розпочинається на 4 місяці пренатального
розвитку. Рухові нервові волокна
покриваються мієліновою оболонкою до
моменту народження дитини, а чутливі —
протягом перших місяців життя дитини.
Мієлінова оболонка інтенсивно росте в
постнатальному періоді, її ріст веде
до збільшення швидкості проведення
збудження по нервовому волокну. До
3-річного віку дитини мієлінізація
нервових волокон в основному завершується,
хоча ріст мієлінової оболонки в довжину
і осьового циліндру продовжується і
після 3-річного віку.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]

• #
• #
• #
• #
• #
• #
• #
• #
• #
• #
• #

Аксон — це волокниста вісь, що відходить від тіла нейрона, покрита мієлінових шаром, що забезпечує зв’язок з іншими нейронами і клітинами робочих органів. Являє собою подовжений осьової відросток, по якому передаються потенціали дії (порушення), що робить його найважливішим структурним елементом ЦНС.

Зміст

• 1 Визначення
• 2 Будова
• 3 Функції
• 4 Особливості регенерації нервової тканини

Визначення

Мозкова речовина — високоорганізована структура, утворена нервовими клітинами, від яких відходять аксони. З нервових клітин полягає мозкова тканина. Аксон в перекладі з грецького означає «вісь» — це такий відросток, елемент мозкової речовини, який забезпечує взаємодію між клітинами різного типу (нейрони, клітини іннервіруємих органів), що асоціюється з тонким, чітким управлінням роботою органів і систем. Функції тканини ЦНС:

1. Сприймає роздратування, перетворюючи їх в імпульси.
2. Підтримує передачу імпульсів від керуючих відділів мозку до виконавчих органів.
3. Формує відповідну реакцію на подразнюючу дію.
4. Забезпечує взаємодію в роботі систем і органів, підтримує інтеграцію структурних одиниць організму.
5. Забезпечує взаємозв’язок організму з зовнішнім середовищем.

Відповідно до визначення в біології, аксон (англ. axon) — подовжений відросток, по якому йдуть імпульси від тіла нейрона до інших нервовим клітинам і структурних елементів всіх тканин організму. Мозкова тканина в період внутрішньоутробного розвитку утворюється з нервової пластини. Краї пластинки прогинаються, що призводить до формування валиків і жолобка. В результаті змикання країв валиків виникає нервова трубка — основа ЦНС.

Диференціація клітин, що утворюють трубку, призводить до появи нейробластов і спонгіобластов. Перші служать основою для формування нейронів, другі — для освіти нейроглії. Нейрони (анат.) — основні структурні елементи мозкової речовини. Вони характеризуються відсутністю функції розподілу, що призводить до поступового зменшення їх чисельності. Тіло нейрона складається з ядра і цитоплазми. Залежно від типу нейронів змінюється геометрична форма тіла, яка буває кругла, овальна, пірамідальна і інша.

Цитоскелет, що складається з мікротрубочок і нейрофибрилл, забезпечує опорну і трофічну функцію. Цитоскелет підтримує форму нейрона, забезпечує транспорт речовин і органел. Від тіла відгалужуються відростки — одиничний аксон і множинні дендрити. Аксон нейрона майже не галузиться, іноді утворює бічні (обхідні) сегменти. Кінцеві сегменти (закінчення) розгалужуються, називаються термінали.

термінал взаємопов’язані з закінченнями інших нейронів і з клітинами, що утворюють паренхіму (тканину) робочих органів — м’язів, залоз. Кількість дендритів варіюється від 1 до кількох. Тонкі відгалуження дендритів закінчуються невеликими шипами, де зосереджені термінали аксональних відростків багатьох тисяч інших клітин. Дендрити сприймають роздратування або потенціали дії від інших клітин і передають їх по волокнам до тіла свого нейрона.

Зростання аксона залежить від особливостей будови і життєдіяльності нейрона, який підтримує функцію живлення відростка. Наприклад, якщо перерізати аксональний стовбур, сегмент, пов’язаний з тілом, залишається життєздатним і продовжує діяльність, ділянку, що втратив зв’язок з тілом, відмирає. Аксони утворюють нерви, що передбачає складну структурно-морфологічну організацію ЦНС.

Будова

Аксон — це довгий відросток нейрона, який забезпечує взаємодію між нервовими клітинами. Згідно анатомії, аксон відгалужується від горбка, що знаходиться на тілі. Горбок аксона є структурою, де постсинаптичний потенціал перетворюється в біоелектричний сигнал. Щоб на пагорбі відбувалася генерація біоелектричних сигналів, необхідна злагоджена діяльність каналів -натріевих, кальцієвих, декількох типів калієвих.

Довжина аксона у людини істотно варіюється в залежності від виду нейрона, від якого відходить аксональна вісь. Мінімальна довжина — близько 1 міліметра, максимальна — близько 1,5 метрів. Довжина понад 1 метра спостерігається у випадках, коли відросток відходить від спинного мозку в область кінцівок. Діаметр аксональной осі також неоднаковий у різних типів клітин, дорівнює близько 1-20 мікрон. Імпульси проходять швидше за аксональним осях більшого діаметра.

Розміри аксонального відростка нерідко досягають 99% від загального обсягу нервової клітини, в структуру якої він входить. Аксон складається з протоплазми (аксоплазми), де знаходяться найтонші волокна, білкові нитки — нейрофібрили, з чого утворений стовбур аксонального відгалуження. Згідно з однією з теорій, нейрофібрили — провідники поживних речовин. Аксональна протоплазма також містить мітохондрії і мікротрубочки, які представляють собою найбільші елементи цитоскелета.

Діаметр микротрубочек становить близько 24 нанометрів. Вони забезпечують внутрішньоклітинний транспорт речовин, у тому числі підтримують трофику аксональних відростків. Тіло (перікаріона) — джерело протеїнів і нейромедіаторів, що поширюються по аксональной осі за допомогою мікротрубочок, які у аксона мають спрямовану полярну орієнтацію (на відміну від микротрубочек дендритів).

Позитивно заряджені кінці мікротрубочок спрямовані до сегменту термінали, негативно заряджені кінці — до тіла. Будова аксона передбачає наявність оболонки. Аксон покритий гліальні (мієлінових) шаром по всій довжині, ніж захищений від руйнівних зовнішніх впливів. Мієлінова шар в аксональних відростках периферичного відділу сформований клітинами Шванна.

Мієлінова оболонка, що покриває нервову вісь, забезпечує її механічну міцність, електрохімічний ізоляцію, трофіку (харчування). Мієлінова шар прискорює проведення біоелектричних сигналів. Нерви — пучки об’єднаних аксональних відростків, які покриті оболонкою з сполучної тканини і забезпечені кровоносними судинами.

Функції

Основне завдання нейронів — обробка інформації. З їх допомогою здійснюється отримання, обробка, передача інформації відділам нервової та інших систем організму.

Якщо дендрити проводять сигнали у напрямку до тіла нервової клітини (перікаріона), то аксональний відросток передає імпульси від перікаріона до інших клітин.

Основна функція аксонів — проведення імпульсів в межах нейрональної мережі і до виконавчих органів. Аксональні відгалуження відносяться до первинних провідникові шляхах в нервовій системі. Допоміжна функція — транспорт речовин. За допомогою аксонального транспорту здійснюється рух білків, синтезованих в тілі, нейромедіаторів, органел. Багато речовин здатні рухатися в обох напрямках.

В периферичних сегментах аксона в нього можуть проникати віруси і токсичні речовини, які переміщаючись до тіла нервової клітини, пошкоджують її. Аксональний транспорт залежить від кількості енергії АТФ. Якщо енергетичний рівень АТФ знижується більше, ніж в 2 рази, відбувається блокування аксонального транспорту.

Функції аксона полягають у передачі імпульсів. При взаємодії аксона з тілом іншого нейрона утворюється аксосоматіческій контакт. Якщо аксон взаємодіє з дендритами інших клітин виникає аксодендрітіческій контакт. Взаємодія з аксонів іншої клітини призводить до утворення аксо-аксонального контакту, який рідко відбувається в нервовій системі, підтримує гальмівні рефлекторні реакції.

Особливості регенерації нервової тканини

Нервові клітини майже повністю позбавлені здатності до регенерації. Однак нервові клітини здатні відновлювати пошкоджені або втрачені відгалуження. Процес регенерації аксона можливий, якщо тіло зберігає життєздатність, і на шляху зростання аксонального відростка відсутні перешкоди. В ході процесу регенерації відросток знову проростає до органу-мішені.

Відновлення нервової провідності в м’язах з порушеною іннервацією — один з критеріїв успішного лікування невропатій різного генезу. При невропатіях травматичного генезу відновлення функцій м’язів відбувається за рахунок регенерації стовбура перерваного аксона і ремиелинизации відростка (відновлення мієлінової оболонки). Периферичний відділ нервової системи має більш високий потенціал регенераційних можливостей в порівнянні з центральним відділом.

Відновлення іннервації в м’язової або шкірної тканини відбувається завдяки збереженим аксонам, які починають прискорено розростатися і галузитися. Процес розгалуження аксонів в зоні перехоплень Ранвье (періодичні розриви миелинового шару) отримав назву «спрутінг». В результаті відбувається часткове або повне відновлення первинної іннервації.

В ході експериментів встановлено, що довколишні інтактні (незаангажовані в патологічний процес) аксони випускають нервові волокна, які іннервують ділянку мускулатури або шкірних покривів з порушеною провідністю нервових імпульсів. Розрізняють види спрутінга — колатеральний (обхідний) і регенераторний (термінальний).

Регенераторний спрутінг починається після усунення в нейронах ретроградних змін, обумовлених аксонотоміей (пошкодженням, розтином нервової осі). Це пов’язано з потребою в продукції апарату ядра нервової клітини, що виробляє протеїни. Матеріал, необхідний для регенераторного спрутінга, продукується в тілі і транспортується по микротрубочкам по всій довжині осі. Паралельно відбувається процес ремиелинизации осьового стовбура.

Аксон — подовжений відросток нервової клітини, що забезпечує взаємодію між структурними елементами мозкової тканини і зв’язок ЦНС з виконавчими органами.

АКСОН

АКТИВАЦИЯ ЯЙЦА →← АКСОЛОТЛЬ

Смотреть что такое АКСОН в других словарях:

Аксон

Синонимы: